Аналіз стабільності посади Пауела: правові та інституційні гарантії незалежності Федеральної резервної системи (ФРС)

Незважаючи на нещодавні чутки про можливе звільнення голови Федеральної резервної системи (ФРС), які викликали коливання на ринку, насправді замінити голову ФРС не так просто. Багаторазові правові та інституційні рамки забезпечують потужний захист голови ФРС, гарантуючи стабільність його позиції.

Згідно з законодавством, членів Ради Федеральної резервної системи (ФРС) можна звільнити лише за "поважною причиною", що зазвичай розуміється як зловживання службовими повноваженнями або неналежне виконання обов'язків, а не розбіжності в політиці. Важливе рішення 1935 року закріпило принцип, згідно з яким президент не може безпідставно звільняти керівників незалежних регуляторних органів через розбіжності в політиці, що забезпечило тривалу захищеність таких установ, як ФРС.

Більш важливо, що нещодавнє рішення Верховного суду надало Федеральній резервній системі (ФРС) особливий статус. Суд чітко зазначив, що ФРС є "структурно унікальною напівприватною установою", що забезпечує юридичну основу для захисту керівників ФРС від "произвольного звільнення". Навіть якщо хтось намагатиметься звільнити голову ФРС з "обґрунтованих причин", це може призвести до тривалих юридичних процедур, що не є хорошою новиною для ринку.

Окрім правового захисту, сама система проектування Федеральної резервної системи (ФРС) також обмежує прямий вплив на її монетарну політику. Федеральний комітет з відкритих ринків складається з 12 осіб, ця структура розподіляє повноваження ухвалення рішень, навіть якщо частина складу змінюється, це важко відразу змінює напрямок політики. Навіть якщо голову ФРС відсторонять від посади, він все ще може залишатися членом ради до закінчення терміну повноважень, навіть може бути обраним головою комітету, зберігаючи фактичну лідируючу позицію в ухваленні монетарної політики.

З точки зору персоналу, можливості впливати на склад Федеральної резервної системи (ФРС) через нормальні процедури призначення також є досить обмеженими. Більшість членів ради не йдуть у відставку протягом свого повного 14-річного терміну, що дає певну можливість терпляче чекати на вакантні місця.

Економісти загалом вважають, що відокремлення грошово-кредитної політики від політичних циклів є корисним. Міжнародні дані свідчать, що центральні банки з більшою політичною незалежністю, як правило, сприяють нижчій і стабільнішій інфляції. Історичний досвід показує, що політичне втручання призвело до поганої грошово-кредитної політики в кінці 1960-х і на початку 1970-х років, що негативно вплинуло на інфляцію.

Будь-яке ослаблення незалежності Федеральної резервної системи (ФРС) може збільшити ризики інфляції, тоді як поточний інфляційний прогноз вже стикається з тиском з боку тарифів та незначно підвищених очікувань інфляції. Крім того, учасники ринку можуть вимагати більшого компенсаційного ризику інфляції, що призводить до зростання довгострокових процентних ставок, впливаючи на перспективи економічної діяльності та погіршуючи фінансовий стан.

Загалом, незважаючи на політичний тиск, численні правові та інституційні гарантії роблять посаду голови Федеральної резервної системи (ФРС) відносно стабільною, що сприяє підтримці незалежності монетарної політики та довгостроковій стабільності економіки.