Посилення регулювання шифрування в Індії: нові податкові правила 2025 року викликали занепокоєння в галузі

Регуляторна рамка уряду Індії щодо шифрування валют постійно еволюціонує. Бюджетна пропозиція на 2025 рік вводить суворіші вимоги до звітності та посилює механізми регулювання на основі 30% податку, запровадженого у 2022 році. Стаття 115BBH Закону про прибутковий податок 2022 року вперше офіційно включила активи шифрування (VDA) до податкової системи, але не дозволяє трейдерам компенсувати збитки іншими доходами. Нова стаття 285BAA, внесена в Закон про прибутковий податок в бюджетній пропозиції на 2025 рік, ще більше розширює область регулювання, вимагаючи від певних установ звітувати про шифрувальні угоди в установлені терміни. Водночас уряд розширив визначення VDA, охопивши всі активи шифрування на основі технології розподіленого реєстру, щоб адаптуватися до розвитку галузі. Ці зміни відбуваються на фоні зростання біткоїна через позитивні новини, але ринок все ще стикається з регуляторною невизначеністю та ризиками волатильності.

Останнім часом регуляторні настрої країн світу щодо шифрування валют поступово змінюються з надмірного контролю на більш гнучкий, обережний та адаптивний підхід. Ця зміна в основному зумовлена швидким поширенням шифрованих активів у глобальному масштабі. Однак, Індія, як одна з найактивніших країн у світі щодо шифрування торгівлі та обсягів торгівлі, все ще дотримується суворого контролю та жорсткої податкової політики, значно відстаючи від дружніх регуляторних тенденцій міжнародного ринку щодо шифрованих активів.

Податковий режим Індії в галузі шифрування вважається одним із найсуворіших у світі, що не тільки підриває довіру інвесторів, але й серйозно перешкоджає інноваціям та розвитку застосування технологій блокчейн. Незважаючи на неодноразові заклики з боку ринку до пом'якшення податкової політики, позиція уряду Індії залишалась незмінною. Проте в бюджетній пропозиції на 2025 рік та в поправках до Закону про прибутковий податок уряд Індії вніс певні корективи в чинну податкову систему.

Регуляторна політика щодо криптовалют в Індії пройшла еволюційний процес від суворих обмежень до поступового коригування. На ранніх етапах Центральний банк Індії був надзвичайно скептично налаштований щодо криптовалют, навіть у 2013 році опублікувавши оголошення, в якому попередив інвесторів про спекулятивні ризики криптоактивів. У 2018 році Центральний банк Індії ще більше заборонив банкам проводити транзакції з підприємствами, пов'язаними з криптовалютами, намагаючись обмежити розвиток ринку фінансовими методами. Однак ця заборона викликала сильний опір з боку галузевих установ і учасників ринку і була визнана неконституційною Верховним судом Індії в 2020 році.

Бюджетний проект на 2022 рік вперше включив шифрування валюти та інші шифровані активи до сфери правового регулювання, а також встановив ряд податкових політик, включаючи 30% податок на приріст капіталу на доходи від шифрованих активів та 1% податок на утримання з обсягу торгівлі. Хоча запровадження цього податкового режиму в певній мірі надало правову основу для податкової відповідності, його високе податкове навантаження та суворі вимоги до регулювання все ще викликають суперечки.

Вихід бюджету на 2025 рік не передбачає фундаментальної реформи поточної податкової системи, а лише посилює регулювання в сфері шифрування податкової звітності та розкриття інформації, планується, що він вступить в силу в квітні 2026 року.

Хоча регуляторна політика в багатьох юрисдикціях світу стає все більш ліберальною, Індія все ще підтримує одну з найсуворіших систем оподаткування на шифрування у світі. Наразі Індія стягує 30% податку на прибуток від шифрованих активів, що є екстремальним рівнем на глобальному рівні. Крім того, ця податкова система не дозволяє інвесторам віднімати збитки або витрати на ведення бізнесу, що призводить до того, що багато шифрувальних компаній та інвесторів переїжджають до більш дружніх юрисдикцій. Бюджетний план на 2025 рік також додатково розширив визначення "шифрованих активів", включивши всі шифровані активи на основі технології блокчейн до оподаткування. Проте це визначення досі не класифікує різні типи шифрованих активів, не розрізняючи їх технологічне призначення та економічні властивості, що ще більше посилює невизначеність у дотриманні регуляторних норм.

Крім того, Закон про податок на прибуток впроваджує більш суворі санкції щодо невідзвітуваних VDA, класифікуючи їх як "невідзвітуваний дохід" і накладаючи штраф до 70%, без надання будь-яких винятків або знижок. Ця суворість покарання відображає високий тиск уряду Індії на шифрування активів, а що більш важливо, визначення урядом Індії шифрування активів є надто широким, що призводить до надмірного податкового навантаження на користувачів шифрування в Індії.

У таких жорстких умовах оподаткування масове переміщення індійських місцевих шифрувальних підприємств стало трендом, а постійне зростання обсягу торгів на ринку шифрування відображає величезну розбіжність між регуляторною політикою та реальністю ринку. Незважаючи на те, що уряд намагається стримати ринок шифрування через високу податкову політику, молоде покоління інвесторів в Індії все ще розглядає шифровані активи як основне або допоміжне джерело доходу.

Жорстка податкова політика Індії безсумнівно ускладнює діяльність криптовалютних компаній на місцевому ринку. Незважаючи на те, що криптоіндустрія в Індії все ще залишається досить активною, більш дружнє регуляторне середовище в інших юрисдикціях приваблює компанії до переїзду. Дослідження прогнозують, що до 2035 року обсяг крипторинку в Індії може зрости з сьогоднішніх 2,5 мільярдів доларів до 15 мільярдів доларів. Однак надто жорстке регулювання може спонукати капітал криптоіндустрії Індії витікати в інші країни, що призведе до зменшення податкових надходжень для уряду Індії, обмеження інновацій на ринку та вплине на конкурентоспроможність Індії в глобальній цифровій фінансовій екосистемі.

Однією з основних проблем індійського ринку шифрування є складність дотримання вимог та юридична невизначеність. Незважаючи на те, що уряд Індії ще в 2021 році запропонував розробити всеоб'ємну регуляторну рамку для шифрування, цей законопроект більше схиляється до заборони біткоїна та інших криптовалют, а також до впровадження цифрової валюти центрального банку Індії, в результаті чого цей законопроект досі не реалізований. У таких регуляторних умовах учасники ринку стикаються з раптовими змінами політики та ризиками дотримання вимог, що перешкоджає довгостроковим інвестиціям. Компанії та інвестори переживають через можливі раптові атаки з боку уряду або додаткові податкові зобов'язання, що вплине на бізнес-рішення та життєздатність ринку.

У підсумку, незважаючи на те, що уряд Індії посилює регулювання під приводом фінансової стабільності, сувора податкова система та неясна регуляторна структура серйозно обмежують інноваційну спроможність індійського ринку шифрування та впливають на глобальну конкурентоспроможність Індії. Уряд Індії повинен знайти баланс між захистом інвесторів та розвитком ринку, знизити ставки податків, уточнити класифікацію активів, зменшити правову невизначеність, щоб підвищити довіру до ринку та залучити більше капіталу. Якщо Індія продовжить дотримуватися нинішньої регуляторної позиції, вона може втратити економічні можливості в галузі блокчейн та цифрових фінансів, натомість Індія все ще може стати важливим учасником глобального ринку шифрування.